З початку року Київ стрімко втрачає ресторани. Закриваються не лише невеликі кав’ярні, а й добре відомі проєкти, які були на ринку роками (як “Чайка” або Druzi Cafe). Морози, відключення електроенергії, борги, накопичення старих проблем — усе це спричинило масове закриття.
Тож це вже криза, чи ще ні? Поговорили з ресторанню експерткою Ольгою Насоновою про те, чи виживе ресторанна сфера в Києві, які ресторани “зникнуть” наступними і що може їм допомогти протриматися якомога довше.
То криза чи ні?
“Так, це системна криза, і вона почалася не зараз”, — починає розповідь про ситуацію з ресторанами у Києві Ольга Насонова. — Але саме під час надважкого періоду вона максимально загострилася”.
За її словами, закриваються не тільки великі ресторани. Проблеми у закладів усіх форматів та локацій по місту. Ба більше, зачиняються і магазини, і сервіси, і супермаркети. Тобто це глобальна криза українського бізнесу, і ресторанна сфера — лише частина цього процесу.
Ключовий момент — горизонт планування. Багато підприємців чесно порахували свої можливості і вирішили не продовжувати свою справу. “Люди думали: дотягну до весни, до літа, до миру. І зробили висновок, що не дотягнуть”, — пояснює ресторанна експертка.
Але чому саме зараз?
Січень традиційно складний для ресторанного бізнесу, але цього року ситуацію ускладнило те, що кінець 2025-го не дав звичної для бізнесів фінансової подушки. Йдеться про хвилю виручки, яка зазвичай буває наприкінці року. Ольга пояснює, що багато бізнесів ще минулого року залізли в борги, сподіваючись перекрити їх у листопаді-грудні. Але цього не сталося — і ось, у 2026-й багато закладів зайшли вже з мінусом.
“А початок року — це час, коли підбивають підсумки і коригують бюджети”, — додає Насонова.
Тож для багатьох закладів підсумок вийшов лише один: нам треба зачинятися.
А хіба генератори не рятують?
Генератори — дійсно порятунок бізнесу. І ресторанна сфера підготувалася до відключень електроенергії, адже генератори є практично всюди. Але ресторатори не були готові до настільки холодної зими.
“Останні роки зими були теплими, і багато хто повірив, що так буде завжди. Ніхто не розраховував на морози, як з дитинства, коли було мінус 20-30”, — пояснює Ольга.
У результаті генератори не витримують навантаження. Вони горять, димлять, перевантажуються — а заклади поглинає пітьма. “Я була в “Глобусі”, він якийсь час просто не працював. Магазини закрилися, фудкорт закрився, було темно”, — наводить приклад Насонова.
Окрім того, генератори — це дорого. За словами Ольги, для невеликої кав’ярні витрати на генератор можуть становити кілька тисяч гривень на день. Для великого ресторану з генератором на 100 кВт це вже 20-30 тисяч гривень на день.
До цього додається ціна на обслуговування і ремонти. І видатки на це постійні.
Однак ресторатори свідомо на це погоджуються, інакше ризикують втратити гостей. Як пояснює Ольга, якщо заклад тимчасово закрився, люди можуть піти до конкурента — і більше не повернутися.
Чи справді генератори включають у чек закладів?
Нещодавно соцмережами та новинними пабліками розлетілося фото, де в чек одного із закладів включили вартість за роботу генератора. Однак Ольга не сильно в це вірить. На її думку, це може бути фейком.
“Я не бачила жодного реального чека з такою позицією. Ніхто не може назвати конкретний заклад на цьому фото”, — каже ресторанна експертка.
Слова Ольги підтверджують київські ресторатори. Ніхто з них не збирається включати обслуговування генератора у чек клієнтів. У Ponchyk Boy, наприклад, у коментарі для "Наш Київ" підтвердили, що для них це нечесно по відношенню до гостей.
Водночас Дерджпрожспоживслужба коментує, що за подібні рішення рестораторів можуть навіть штрафувати, адже вони мають попереджати клієнтів про такі зміни в чеку.
Насонова додає, що обурення людей на таку новину зрозуміле, адже їх не цікавлять проблеми рестораторів. Вони прийшли заплатити саме за страву і напій, і аж ніяк не за генератор.
“Всім важко”, — і з цим не можна не погодитися.
А що з кадрами?
Якщо минулого року всі говорили про дефіцит персоналу і рекордні зарплати, то зараз ситуація змінюється. “Багато закладів закриваються або скорочують роботу. У січні вже багато хто каже, що проблеми з персоналом немає”, — каже Ольга.
Працівники повертаються в стабільні, репутаційні заклади, адже виявилося, що стабільна робота з вчасною зарплатою важливіша за разові “довгі гроші”.
Однак ситуація все одно критична, адже якщо заклади продовжать так закриватися, галузь може чекати безробіття.
Хто із закладів найбільш вразливий?
Найважче зараз маленьким немережевим закладам без фінансової подушки. За словами Ольги, вони не можуть просто тимчасово зачинитися, адже персонал піде, а продукти доведеться списувати. “Для них це фактично означає закриття назавжди”, — каже ресторанна експертка.
Друга вразлива категорія — застарілі ресторани. Це заклади великої площі зі старими інтерʼєрами, які потребують ремонту. Вартість таких робіт зараз зросла, а додаткових грошей на модернізацію, як і на новий маркетинг, немає.
Чи може їх врятувати більше гостей? Теоретично, так. Але і тут проблема, адже кияни стали рідше відвідувати заклади. Водночас середній чек не зменшився. Як пояснює Ольга, якщо людина вже дійшла до закладу — вона бере максимум.
“На сьогодні, на завтра, “щоб менше бігати”, — додає Насонова.
При цьому гості стали більш консервативними. Вони не хочуть експериментувати, а прагнуть їсти зрозумілі знайомі страви, в яких вони упевнені. Про цей тренд у поведінці киян ми розповідали ще у попередній статті з Ольгою, коли підсумовували 2025 рік для ресторанної сфери.
Що буде далі?
За прогнозами Насонової, закриття триватимуть щонайменше до весни. “Зима доб’є певний відсоток ринку. Може, це буде і до 20%!”, — каже Ольга.
Однак вже навесні ситуація може трохи стабілізуватися, адже зменшаться витрати на генератори, з’являться сезонні формати. “Будуть літні майданчики, поп-апи, фестивалі. Ми побачимо, як бізнес адаптувався”, — додає ресторанна експертка.
На ринку залишаться ті, хто мають сильну концепцію, стабільну аудиторію і “калькулятор замість хаотичних рішень”. Насонова наголошує: саме зараз помилки коштують занадто дорого, тож скорочення витрат і грамонті прорахунки — основа виживання.
На жаль, держава також не рятує. Рестораторам потрібно менше тиску — податкові канікули, пільги, скасування безглуздих штрафів, компенсація палива на генератор. Якщо цього не буде, ситуація може тільки погіршитися.
Хто ж може врятувати заклади? Гості. Як каже Насонова, достатньо просто регулярно відвідувати улюблений заклад.
“Якщо є час, є гроші, є бажання, чому б не піти в улюблений заклад? Може, не так часто, але все ж таки піти та підтримати його, тому що це дуже важливо”, — підсумовує ресторанна експертка.
