Бачили новий ярмарок на Подолі? Розповідаємо, чому це революція серед українських новорічних містечок
Фото: "Різдво на Подолі"

Київ останніми роками перетворився на місто новорічних локацій. Ярмарки будують практично на кожному кроці. Є містечка як від чиновників, так і приватних бізнесів. Серед них, зокрема, Софійська площа, ТЦ Gulliver, Roshen Plaza та «Зимова країна» на ВДНГ. Проте переважно усі ярмарки схожі між собою. Особливо це було помітно, коли вони щойно виникали. Хаотично розставлені будиночки, дорогий, але неякісний глінтвейн, та шашлики стали мастхевом новорічних містечок. Як виявилося, це стало швидко набридати.

Цього року на Контрактовій площі також відкрили різдвяний ярмарок. Він працює щодня з 11:00 до 22:00. Проте ярмарок відрізняється від інших — як мінімум, якіснішим декором та прогулянковою ковзанкою. Ми зустрілися з організаторами ярмарку, прогулялися нею та зрозуміли, у чому її неординарність та навіть революційність.

Андрій Копиленко, координатор проєкту «Різдво на Подолі» від Sportlab

Три року тому у нашої команди виникла ідея повністю змінити концепцію облаштування різдвяних ярмарків. У Європі такі заходи збирають десятки тисяч туристів тільки заради самих ярмарків. Декор, освітлення, сувеніри та розваги — від цього неможливо відірвати погляд. В Україні, на жаль, ярмарок — це переважно виставка глінтвейну та шашлика. До того ж, несмачного та холодного. На такому ярмарку людям за декілька хвилин стає нічого робити.

Щойно ми загорілися цієї ідеєю, стикнулися з рядом перешкод. Майже усю українські ярмарки роблять плюс-мінус одні й ті самі люди. До них ніколи не заходили нові обличчя, що могли б запропонувати свіжий погляд.

Цього року на проведення подільського ярмарку влаштували відкритий конкурс. Ми його виграли. Наша ідея не була надновою — навпаки, ми запропонували повернутися до класики. Конкуренти пропонували різні тематичні концепції, навіть космічні. Ми ж сказали: «Новий рік та Різдво — це вже готова концепція. Не треба нічого видумувати».

При проєктуванні містечка ми орієнтувалися на приклади Мюнхена, Страсбурга та Берліна. Спочатку шукали та роздивлялися сотні фотографій, потім самі поїхали до Берліна. Вже на місці вивчали концепцію ярмарку до найдрібніших деталей. Навіть дистанцію між балками вимірювали.

У Європі ярмарки — це більше ніж комерція. Організатори не будують будинки для орендаторів, а надають місце. Люди самостійно готують свої локації, вкладають кошти, щоб зробити щось унікальне.

Я знаю історію про продавчиню ковбасок, яка їздила за 300 км від Берліна на аукціон, аби купити трейлер для участі в ярмарку. Разом з чоловіком жінка пів року його реставрувала, аби показати людям класний різдвяний будинок.

Як виглядає ярмарок

Ми хотіли, аби всі будинки на ярмарку були схожими, але мали відмінності. Так людина в межах однієї площі може погуляти різними локаціями, порозглядати кожну зведену будівлю. Усі конструкції проєктували з нуля. Протягом двох тижнів понад сто людей зводили їх на місці. Навіть фудкорт від наших партнерів — Бухта Food Station — допрацьовували самостійно.

Оскільки в Україні поки не дійшли до того, аби самостійно облаштовувати комерційні точки, ми будували місця під кожного орендатора. Також пророблювали під них декор, просили, аби вони привезли саме такий асортимент товарів, а не якийсь інший. До цього продавці не задумувалися, як виглядатимуть їхні товари в загальній концепції ярмарку. Для нас же це було вкрай важливо. Тому зараз у кожному будиночку є червоні елементи та дерев’яні конструкції. Навіть стійки для напоїв вписані у загальне бачення.

Також ми думали над тим, як прибрати вплив на локацію Гостиного двору, що зараз затягнутий тканиною. Завдяки грамотному проєктуванню дахів будинків тепер, стоячи під ними, людина не помітить приміщення Гостиного двору позаду. Також ми посунули ярмарку вглиб площі та відділили її від недобудови. Тепер за окремим парканом сховані усі технічні приміщення. На ярмарку людина бачить тільки красу.

Ми мінімізували використання грубих та неякісних матеріалів. Вночі будинки зачиняються простою тканиною, жодних ролетів. На ярмарку практично немає банерів та пластикових конструкцій. При проєктуванні цієї ярмарки ми максимально використовували дерево. Кожен будинок можна частково розібрати та зібрати знову, тому містечко стане у пригоді не один рік.

У планах було зробили більше алей та вулиць. Але оскільки ми робили ярмарок вперше, було важко «затягнути» до нього орендаторів. Люди не вірили, що він буде виглядати так, як виглядає зараз. Вже коли ми побудували будинки, орендатори приїжджали на площу та впевнювалися в тому, що ми дійсно це зробили.

Освітленню на ярмарку також приділили велику увагу. Усі лампочки розташовані на певній дистанції, близько одна до одної. Ми спеціально шукали саме жовте освітлення, тому що воно створює ефект затишку. В Україні переважно купують лампочки з білим світлом, тому знайти освітлення з потрібним жовтим кольором було нелегко.

На Контрактовій площі не так багато красивих будинків. Єдину класну будівлю — ратушу — затуляє оглядове колесо. Це мій біль, адже зелено-біле світло колеса пересвічує частину ярмарки, а не доповнює її.

Однак, завдяки світлу ми зробили так, аби не було видно непідсвічених приміщень позаду ярмарку. Світлова штора містечка перекриває, наприклад, приміщення корпусу «Могилянки», яке ніколи не підсвічують.

Що є на ярмарку

Якщо заходити з боку метро «Контрактова площа», то уся права частина ярмарку — це зона фудкортів від Бухта Food Station. Завдяки йому на ярмарку покращилася ситуація з їжею. Тепер є бургери, пироги, шоколад, мексиканська їжа, чебуреки та ін. При вході видно тьюбінг-гірку, підйомники для якої ми везли з Карпат. Це декорації, але на верхньому підйомнику можна сфотографуватися.

Зліва розташований будинок для сувенірів. З ним довелося помучитися, тому що в Україні не так багато крафтових виробництв. Наприклад, зірки нам довелося везти за кордону самостійно. Якщо в Берліні 90% ярмарку — це сувеніри, у нас — один будиночок.

За сувенірами йде мангальна зона. Це єдині продавці їжі, яких ми винесли з загальної лінії фудкортів. Ми не хотіли бачити на ярмарку шашлики, але й обійтися без них не можна. Проблема не у самій їжі, а в тому, як її раніше розміщували. Коли шашлики продають у межах окремих будинків, з альтанками та мангалом — це не найкраще візуальне рішення. Тому ми вирішили розмістити продавців їжі з мангала разом, з відкритою кухнею та красивими вітринами. В результаті, вони почали змагатися за клієнта, але не сварками, а якістю їжі.

У центрі розташовані фотолокації з санями, ковзанами та літаком. Далі стоїть різдвяна ялинка, що прикрашена гірляндою та невеликою кількістю іграшок. До речі, усі будинки прикрашені натуральною хвоєю, яку ми купували на спеціальному аукціоні в Нідерландах. В Україні поки такої опції немає.

Зліва від ялинки знаходяться будинки наших партнерів: бар з гарячими напоями, резиденція святого Миколая та сувенірні крамниці. Вже при виході працює ковзанка та декілька зон з розвагами.

Прогулянкова ковзанка

Прогулянкова ковзанка розташована на місці скверу Сагайдачного. Її довжина — 240 метрів. Щоб зробити повне коло, знадобиться близько хвилини. Можна проїхатися як внутрішнім, так і зовнішнім кільцем.

Певно, вперше за історію цього скверу ми прибрали 50 метрів парканів, які завжди мені не подобалися. Також винесли лавки, на яких раніше розпивали алкогольні напої. Додали освітлення, і тепер сквер ніби зажив новим життям.

Ціна разом з орендою ковзанів: 300 грн

Прогулянкова ковзанка — це щось нове для України, але не для європейців. За кордоном вона працює краще, адже більше людей вміють кататися на ковзанах. У нас ситуація інакша. Люди зазвичай приходять на ковзани декілька разів за сезон. А прогулянкова ковзанка розрахована більше на тих, хто вміє кататися. Її неможливо зробити настільки рівною, як на льодовій арені, адже вона імітує доріжки в парках. Вони мають перепади та нерівності, з якими новачку буде не зовсім комфортно.

В Україні є безліч місць, де можна облаштувати таку ковзанку. Питання — у фінансах, адже ковзанка такої форми коштує дорожче.

Чому в Україні проблема з різдвяними ярмарками

Ще у XVIII ст. на Подолі відбувалися чудові ярмарки, що майже нічим не відрізнялися від європейських. Потім трапився Радянський Союз, і ярмарки в Україні зникли. Зараз ми дійшли до того, що нам потрібні власні різдвяні розваги, але немає знань про те, якими вони мають бути. Тому в результаті з’являються ярмарки, які зроблені абияк. Велика відстань між будинками, замало світла. Ставлення до декору вітрин та будинків неналежне. До нас на тій же Контрактовій люди рідко фотографувалися, тому що робити світлину на фоні шашликів не було сенсу.

Переважно метою ярмарків є прибуток, а не атмосфера. Організатором плювати, як виглядає проєкт. Головне — якомога дорожче здати місця під оренду. Найбільше платять продавці м’яса та глінтвейну, тому переважно ці точки і є на різдвяних ярмарках. Коли до будь-якого івенту ставляться з комерційної точки зору, він перестає бути красивим.

Наш підхід до ярмарку зробив свою справу. Хоча містечко зачиняється о десятій, частина орендаторів не розходиться навіть до опівночі. Люди не хочуть йти з площі, їм подобається тут гуляти. Немає агресивної атмосфери, жодних бійок та сварок, як інколи трапляється на українських ярмарках. Ми перетворили прохідну зону на комфортний та затишний майданчик, де люди дійсно відпочивають.

Адреса: Контрактова площа, Київ

Години роботи: з 19 грудня по 23 січня, 11:00-22:00

Квитки на ковзанку та гірку

Фото: "Різдво на Подолі" та Віталій Вірченко