Сьогодні ми все частіше замислюємося над тим, наскільки комфортним є середовище, що нас оточує, і люди в ньому. Водночас виникає чимало питань на кшталт: чи можна дзвонити колезі з робочих питань після дев’ятої вечора або чому керівник постійно наголошує, що ви не допрацьовуєте.
Розібратися в тому, що таке особисті кордони, як треба реагувати, якщо їх порушують, а також, чим небезпечні токсичні люди та як із ними поводитися, нам допомогла психологиня Лариса Філіпяк, авторка книги “Сила рішень”, членкиня всеукраїнської спілки психологів, що практикують гештальт-підхід, ВСППГП.
Токсичні люди – хто вони?
За словами експертки, у психології немає такого визначення, як токсичні люди. Якщо розглядати це питання саме в контексті терапії, то варто говорити про наслідки, які вони спричиняють своїми діями щодо інших.
“У слово токсичність всі закладають різне значення, – говорить психологиня. – Зазвичай це люди, які порушують особисті кордони або дають непрохані поради. Тобто це ті, хто отруює наше життя, меншою чи більшою мірою впливає на нас, а це в результаті заважає людині бути собою”.
Як проявляється токсичність
Токсичність проявляється тоді, коли порушуються особисті кордони – фізичні чи емоційні або відбувається знецінення думки людини. Це перші червоні прапорці, які свідчать про те, що в просторі відбувається щось токсичне. До цього вразливими є передусім люди, які не мають чітких особистих кордонів, або ті, для яких важлива думка соціуму і вони мають від неї певну залежність.
“Зазвичай, щоб відстояти особисті кордони, – міркує психологиня, – має з’явитися злість, а якщо її немає, тоді токсичність проникає всередину. В людини виникають сумніви, чи правильно вона щось сказала-зробила, самокопання і т.п. Якщо немає чітких і сформованих внутрішніх цінностей, тоді особа в групі ризику”.
З рідними часто порушуються ще й фізичні кордони. Наприклад, коли батьки заходять без стуку в спальню до молодої пари або кажуть дитині: “ти маєш іти й щось там зробити”. На думку психологині, якщо з зовнішніми кордонами ще можна зрозуміти, що хтось перегнув палицю, то з близькими людьми це дещо складніше.
Чому люди стають токсичними?
За словами експертки, токсичні люди – це ті, які самі не знають власних особистих кордонів. Психологиня запевняє: це велика проблема нашого соціуму, особливо старшого покоління, бо переконання на кшталт “мама старша, вона знає краще”, “я роки прожила, я мудра” дісталися їм ще з часів СРСР. Те саме й у роботі: “Я тут довше працюю, отже, більш професійна і знаю, як краще”.
Також це може відбуватися, коли в людини є певні незакриті потреби. Наприклад, визнання.
“І якщо людина не може їх закрити, – додає психологиня, – то починає використовувати різні токсичні форми, маніпуляції, щоби нарешті інші помітили, яка вона важлива”.
Токсичні вчинки люди здебільшого вчиняють несвідомо, бо для них це норма. Подекуди навіть не спадає на думку, що це – порушення особистих кордонів.
“Якщо брати родинний випадок, – говорить Лариса, – коли мама заходить у спальню до молодої пари без запрошення, то вона ж собі думає: “я цю хату побудувала, що хочу, те можу собі тут робити”.
Чим небезпечні токсичні люди?
Передусім тим, вони знижують самооцінку інших людей.
“Ти починаєш сумніватися у своїй цілісності, – додає психологиня, – і думати, що з тобою щось не так. Виникає почуття сорому, вини. І тоді через маніпуляції, знецінення, порушення кордонів людина не може себе реалістично оцінити стосовно інших”.
До прикладу, керівники, які настільки сильно знецінюють працівників, що ті думають: “якщо я в цій компанії не буду працювати, то мене більше ніхто не візьме. Добре, що хоч тут тримають”.
“Якщо це токсичний керівник, – говорить експертка, – то він працює над тим, щоб тримати людину в соромі й вині. Наприклад, кажучи: “ти і так не справляєшся, але ми тобі таку величезну послугу робимо, що тримаємо, гроші платимо, тому думай, як себе поводиш”.
Токсичність заразна?
Якщо в людини токсичний керівник і вона теж має підлеглих, то рано чи пізно почне наслідувати таку ж модель поведінки.
“Тому в терапії, – говорить Лариса, – ми знайомимося не лише з клієнтом, але й з соціумом, в якому він живе. Цей соціум – частина переконань і моделей поведінки людини. Небезпека в тому, що отруєння відбувається непомітно. Спочатку ти опираєшся цьому, а потім сам починаєш наслідувати подібні моделі. І не тому, що людина хороша чи погана, а тому, що їй показують, якою має бути модель поведінки і як треба керувати”.
Людина з синдромом відмінника – ідеальний працівник
Для токсичного керівника підлеглий (-ла) з синдромом відмінника дуже зручний. Тому що таких людей він буде використовувати понаднормово.
“Щоб людина себе відчувала неповноцінною, – додає психологиня, – керівник має кілька разів повторити, що їй гроші платять задурно. І з часом підлеглий починає думати: так, це правда, а отже, треба щось зробити, щоб вислужитися перед своїм керівником”.
Тоді людина починає працювати не лише вдень, а й уночі. У якийсь момент вона розуміє, що кордони між роботою і життям відсутні. Але і цього виявляється недостатньо.
“Це ніби якась прірва, – говорить експертка, – і першочергово йдеться про внутрішнє відчуття цієї діри. І якщо людина з нею якось вживається, то коли туди хтось щоразу світить, то стає гірше і гірше”.
У такому випадку психологиня радить чітко пам’ятати: ви робите цю роботу за ті гроші, які вам платять. Тут ідеться про актуальну оцінку себе і реальності. Експертка також радить подивитися на інших – скільки вони отримують за таку роботу. Чи дійсно все так, як каже ваш керівник?
“З родиною, напевно, та ж історія, – міркує Лариса. – Ставте собі питання: чи в усіх так, як у мене? Якого відношення я хочу до себе? Чи дійсно я заслуговую на таке відношення?.
Як вийти з токсичної системи, якщо ми в ній опиняємося?
Найперше потрібно усвідомити, як ви туди потрапили. Якщо йдеться про сім’ю, то це оточення, в якому найскладніше відстоювати особисті кордони. Адже з рідними людьми не завжди зрозуміло, коли вже час бити на сполох через порушення особистих кордонів. Коли говоримо про роботу, то, за словами психологині, людина, що перебуває в контакті з токсичними людьми, передусім знецінює себе.
“Одна з причин, чому люди залишаються в такій ситуації, – додає експертка, – бо не відчувають, що щось можуть”.
По-друге, коли порушені особисті кордони, то працює тільки одне – злість. Водночас психологиня звертає увагу, що в нашому суспільстві існує заборона на це почуття. Натомість активно пропагується бути позитивним. А це означає – комфортним токсичному оточенню.
“Коли стають на ногу, – говорить експертка, – а я мовчу і залишаюся позитивною, то мені далі завдають болю. Але якщо я у відповідь гаркну і скажу, що це не окей, тоді іншим зрозуміло. Проблема в тому, що багато людей не сигналізують, бо не хочуть бути негативними й бояться не відповідати очікуванням керівника, мами, чоловіка, дружини і т.п. Коли зворотної реакції немає, тоді порушують особисті кордони”.
За словами психологині, люди, які потрапляють в токсичні стосунки, – це ті, хто вже не може сказати “стоп”. Вони хочуть бути комфортними, щоб всім було добре.
Як поводитися з токсичними людьми?
Перше – проговорювати правила, за якими ви хочете працювати. І якщо їх порушують, треба реагувати злістю. Адже проблема в тому, що токсичні люди зазвичай не чують інших.
“Важливо чітко зрозуміти, – радить психологиня, – що є нормальним ставленням до мене, а що буде сприйматися як порушення кордонів. І якщо їх порушують, то як я реагую?”.
Також можна використовувати гумор – це така пасивна агресія, яку можна застосовувати на перших етапах тим, кому важко відстоювати свої кордони.
Як зрозуміти, що тебе знецінюють?
“Якщо ви спілкуєтесь з людиною, – говорить експертка, – і після цього вам стає гірше, виникають сумніви в собі, відчуття, що з вами щось не так – це перший дзвіночок, що ваша самооцінка після взаємодії з такою людиною знижується”.
Також психологиня радить: коли ви будуєте стосунки з іншими людьми, краще відразу декларувати свої кордони. Адже тут ідеться в тому числі й про безпеку.
“Наприклад, зустріч, про яку ми домовляємося, – додає експертка. – Вона розпочнеться і закінчиться в зрозумілий обом сторонам час. Слід помічати, на яку годину мені комфортно побачитись або о котрій дзвонити”.
Загалом психологиня переконана: досвід, який довелося пережити з токсичними людьми, попри його негативну природу, все ж має і корисні наслідки. Адже саме завдяки такому досвіду ми пізнаємо себе і те, що нам не підходить. Таке знання допоможе краще зрозуміти себе і бути більш чутливими та обережними в контактах з іншими.
Нагадуємо, раніше ми розповідали історію токсичної дівчини, яка не вважає себе такою.
