Перед початком літнього сезону 2025 року більшість експертів попереджали про ймовірність аномальної спеки та закликали жителів та гостей міста підготуватися до сезону. Кияни, пам’ятаючи досвід 2024 року, коли стовпчики термометрів перевищували 40 градусів, вже готувалися до нового “гарячого сезону”, який… так і не настав. Адже згадаймо лише холодний червень: дощі та середня температура у 19,1°С, що нижче кліматичної норми на 0,4°С.
То як зміна клімату проявляється у Києві та чого очікувати у майбутньому? Розбиралися з Анастасією Івашиною, фахівчинею відділу клімату громадської організації “Екодія”, та урбаністкою Іриною Оєю.
Що відбувається з погодою у Києві
За останні десять років середньорічні температури у Києві кілька разів перетинали позначку 10 градусів. Це означає, що місто стало теплішим майже на 2–3 градуси відносно кліматичної норми. А у зимові місяці останні десять років не було середньомісячних температур нижче -7 градусів.
Нагадаємо, що 2024 було зафіксовано 52 температурних рекорди, причому найбільше їх було у квітні – 13 та липні – 14. Літо 2025 також не стало виключенням. Впродовж липня Український гідрометеорологічний центр зафіксував 26 температурних рекордів у різних регіонах країни. Усі вони були пов’язані з різкими перепадами температур, як і з рекордною спекою, так і з неочікувано низькими показниками. У Києві середня температура повітря у липні була 22,6°С, що вище кліматичної норми на 1,3°С.
Однак Україна не єдине місце на планеті, яке стикнулося з кліматичними зрушеннями. Зміна клімату є глобальною проблемою, яка відчутна тією чи іншою мірою на всій Землі.
“Ще кілька десятиліть тому вживали термін “глобальне потепління”, але від нього частково відмовилися, бо йдеться не лише про зростання температур. Тож тут доречнішим буде вживати “зміна клімату” або “кліматична криза”. Підвищення температури поверхні Землі провокує цілий ряд руйнівних погодних явищ: спеку, зливи, посухи, повені, танення льодовиків, підняття рівня океану, урагани тощо. Набір явищ залежить від регіону, але Київ — не виняток. Те, що в Києві літо 2025 року НЕ було дуже спекотним, зовсім не означає, що зміна клімату скасовується”, — пояснює Анастасія Івашина, фахівчиня відділу клімату громадської організації “Екодія”.
Яка причина таких змін?
Як зазначає Анастасія, Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (IPCC) у звіті 2023 року офіційно підтвердила, що головною причиною зміни клімату є людська діяльність, що супроводжується викидами парникових газів. Зокрема:
- спалювання вугілля, газу, нафти;
- сільськогосподарська діяльність;
- промислові процеси.
Хоча парникові гази в атмосфері Землі присутні природно, їх надмірна концентрація перетворює початково сприятливий парниковий ефект у руйнівний для кліматичної системи та, відповідно, для нашого звичного, комфортного життя. Без парникових газів середня температура на планеті була б близько -18°C.
“З початку індустріалізації людство інтенсивно викидає парникові гази. Це гігатонни викидів, які спричинили темпи потепління — безпрецедентні для останніх 2000 років”, — додає Анастасія.
Холодне та дощове літо — теж наслідок глобальних кліматичних змін?
Зміна клімату — це не лише про спеку, а значно комплексніше — про розбалансованість та непередбачуваність кліматичної системи нашої планети. Один з проявів — нерівномірні опади, що стало характерним для Києва останні роки. Цього літа були дні, що за добу могла випасти третина, а то й половина місячних опадів. Звідси, за словами Анастасії, підтоплення столиці та значні навантаження на каналізацію. Уявіть: лише 28 липня (за одну добу!) у Києві випала понад третина місячної норми опадів.
Така ситуація відбувається не тільки цього літа. Наприклад, у 2024 році випало 642 мм опадів, що в цілому є нормою. Та у часі вони розподілилися нерівномірно — майже по дві місячні норми випали лише у квітні та червні.
Чи варто очікувати сильніших хвиль спеки у майбутньому?
Як пояснює Анастасія, в першу чергу можна очікувати частіші випадки несприятливих, екстремальних погодних явищ. Це спека та посуха, а також аномальні зливи, підтоплення чи сильні вітри, які будуть ставати тільки інтенсивнішими. Це, своєю чергою, впливатиме на життя та здоровʼя людей.
“Київ — мегаполіс із щільною забудовою, великим трафіком та забрудненням повітря. Влітку, за умов спеки та відсутності дощів, у повітрі зависає пил і шкідливі частинки від спалювання пального автівками. Це зокрема підвищує ризики респіраторних та серцево-судинних захворювань”, — додає Анастасія.
Які райони Києва найбільше страждатимуть та чому?
За даними ЛУН, традиційно спекотно у столиці на Оболоні, Троєщині, Осокорках, в районі Хрещатика, нової забудови. Тут низький рівень озеленення — 10–35 % території, і це дається взнаки. Найпрохолодніше на Голосієві, Відрадному, Нивках. Тут озеленення території становить 35–70 %.
Так, у 2025 році лідерами рейтингу найспекотніших місць у Києві стали:
• 46°C — Дарниця (біля Дарницької ТЕЦ)
• 45°C — Позняки (та їхні бетонні джунглі)
• 44°C — Троєщина
• 44°C — Оболонь (у промисловій частині району)
Ірина Оя, урбаністка, додає: насправді у кожному районі Києва є місця, де особливо спекотно влітку. Одна з основних причин — велика площа мощення: асфальту та бруківки. Трава вважається дорожчою в догляді, тому її часто замінюють на таке тверде покриття. Також у місті дуже багато транспортних вузлів, великі дороги та проспекти, що також створює особливо спекотне середовище навколо.
Ірина продовжує: велика кількість автомобілів у місті також підсилює ефект спеки.
“Оскільки більшість киян віддають перевагу пересуванню власним транспортом, рівень викидів CO₂ постійно зростає. Це не лише пришвидшує процес глобального потепління, а й робить спекотні дні ще важчими для мешканців столиці”, — каже урбаністка.
Окрім авто, особливої спеки додають великі площі бетону у місті, що віддає тепло в атмосферу та створює локальні “теплові острови”. Тому традиційно спекотно на Оболоні, Троєщині, Осокорках — масивах, де інтенсивна житлова забудова.
Що буде далі?
Чи адаптується Київ до таких викликів? Ірина каже, що так. У місті стає дедалі більше місць, які спроєктовані з урахуванням кліматичних змін. Зокрема це ЖК Файна Таун, де багато озеленення, а замість простого газону використали різнотрав’я та злакові, за якими легше доглядати. Важливу роль відіграють енергоефективні будівлі, а також продумане використання кольорів фасадів — адже темні поверхні поглинають і віддають більше тепла. Таким вдалим прикладом може стати ЖК “Комфорт Таун”. Ще одним прикладом вдалих змін є UNIT.city.
“Окремо хочу відзначити Парк Наталка, в якому під час реновації зберегли велику кількість дорослих насаджень. Надзвичайно важливо зберігати саме їх, адже дорослі дерева створюють значно більше тіні та природної прохолоди, ніж молоді насадження”, — каже Ірина.
Однак що Ірина, що Анастасія сходяться в одному: будь-які кліматичні зміни залежать від самих людей. Важливо глобально скоротити викиди через розвиток громадського транспорту, велоінфраструктур, та перехід у користуванні на відновлювані джерела енергії.
Що ж до Києва, то у короткостроковій перспективі зробити місто комфортнішим для життя може ініціатива від самих киян.
“На прикладі Самосаду на Подолі ми можемо побачити, що навіть невелике озеленення, створене силами громади, суттєво знижує температуру та робить простір комфортнішим. Толоки у дворах, висаджування дерев та кущів (особливо тих, які витримують спеку і не потребують складного догляду) — це ініціативи, які можуть покращувати витривалість міста вже сьогодні”, — пояснює урбаністка Ірина Оя.
За словами Ірини, у довгостроковій перспективі вирішальну роль мають відігравати проєктувальники та міська влада:
“Серед ключових ідей, які можна було б реалізувати – це “зелені дахи” замість традиційних бітумних, а також перегляд стандартів забудови: відмовлятися від темних фасадів та матеріалів, що акумулюють тепло, й віддавати перевагу світлим, енергоефективним рішенням”.
Кліматичні зміни чекають усю планету, і Київ не стане виключенням. Тому для того, щоб бути готовими до “спекотних десятиліть”, варто вже зараз розвивати культуру озеленення, енергоефективного проєктування та турботи про міський простір.
