Не правильно встановлені пандуси, не адаптовані маршрутки для людей з інвалідністю й обмежений доступ до установ. Всі ці аспекти говорять про проблеми доступності Києва. Безбар’єрні входи, тактильна плитка й акустичні повідомлення — це те, що полегшує пересування столицею людям з інвалідністю. Їх вже встановлюють у столиці, що можна віднайти на мапі доступності у додатку “Київ Цифровий”. Але чи цього достатньо?
Ми поговорили із ветераном війни Олександром “Тереном” і виконуючою обов’язки керівниці ГО “Доступно.UA” Наталію Пархитько про те, чи змінився Київ у питанні доступності для людей з інвалідністю за останні три роки й з якими перешкодами їм доводиться стикатися сьогодні.
На чому тримається доступність Києва
Ветеран війни Олександр “Терен” називає стан доступності Києва недоступним. Він підкреслює, що здебільшого зміни починають впроваджувати саме бізнеси, але й у них іноді облаштування безбар’єрності відбувається не за правилами.
“Є якісь окремі рішення й острівці безбар'єрності — це острівці, до яких немає доступу з зовнішнього світу. І тому все зараз тримається на бізнесах, приватних підприємствах, які своїми силами намагаються десь щось впровадити”, — розповідає Олександр “Терен”.
Наталія Пархитько, виконуюча обов’язки керівниці громадської організації “Доступно.UA”, іншої думки: зміни в доступності Києва все ж є, але вони повільні.
“[Зміни] абсолютно не відповідають на виклики, які у нас існують зараз. У 2022 році були помилки на пониженнях наземних пішохідних переходів. Якщо був перепад висоти у 5-10 см, то це вже багато, адже це дуже незручно і небезпечно для людей з інвалідністю. Зараз ці пониження роблять краще, але, знову ж таки, не всюди вони ідеальні. Це дуже велика проблема. Так само змінились, власне, дублювання підземних або надземних переходів наземними пішохідними переходами. Але якщо за три роки їх назбирається 10-15, то це вже буде добре.
Можна відзначити й бізнеси, які більше почали приділяти увагу доступності, інклюзивності, але, знову ж таки, не всі. Є дуже багато архітектурних проблем. Тому, звісно, краще стало, але, можливо, на 1% [зміни є]”.
З метою перевірки міст на доступність Олександр “Терен” запустив проєкт “Відвал ніг”. Це перше розважальне інклюзивне шоу, яке висвітлює безбар'єрність міст для людей з інвалідністю. У першому сезоні вийшли випуски з Вінниці, Одеси, Львова, Чернівців і не тільки. Один із випусків проєкту був присвячений перевірці доступності паркувальних місць у Києві для людей з інвалідністю. Однак цей випуск з часом видалили з інтернет-платформ через скаргу однієї із героїнь випуску, якій зробили зауваження через порушення правила паркування. Тоді на це гостро відреагували соцмережі, але значних змін після виходу серії не відбулося, розповідає Олександр “Терен”.
“Навіть ті бізнеси, які ми показали [у серії], не особливо реагували на зауваження і на певну критику й пропозиції. Тому, якщо розцінювати зміни безпосередньо після виходу серії, то їх, як таких, не відбулося. Як можна помітити, не особливо вони відбуваються і зараз.
Це питання все ще висить у повітрі. Сподіваюся, що і міська влада, і в районах міста будуть порушувати ці питання більш у практичну площину”, – зауважив ветеран війни Олександр “Терен”.
Проєкт “Відвал ніг” знімали в різних містах України. На відміну від Києва, в інших містах зміни у бік більшої доступності все ж відбулися. Олександр Терен думає, що це через ризик потрапити у кадр його проєкту.
“Інші міста розуміли, що ми можемо приїхати до них, показати їх також. Це певною мірою викликало змагальний режим, де міста почали хоч щось робити. Якщо не міська влада, то приватні підприємці й громадські активісти, місцеві діячі, які розуміли, що це їхня відповідальність також. Наприклад, у Вінниці взагалі додали інклюзивні маршрути та інклюзивний транспорт. Мені здається, Вінниця найбільше завзято підійшла до цього питання і найбільш відповідально віднеслася до тих зауважень і критики, які отримала. І цілком логічно їх виправдала, тобто спростувала”, — додає Олександр.
Лікарні, аптеки і транспорт: головні проблеми доступності Києва
За даними громадської організації “Доступно.UA”, заклади охорони здоров’я й аптеки досі лишаються недоступними для людей з інвалідністю, що є однією з найбільших проблем у питанні доступності Києва. Наталія Пархитько розповідає, що недоступність аптек пов’язують із видачею ліцензій, які не відповідають умовам доступності.
У випадку, якщо людина з інвалідністю не має можливості потрапити до аптеки, це є підставою для звернення до органу, який видав ліцензію — тобто до Держлікслужби. Як це зробити, пояснює громадська організація на своєму сайті.
Інша проблема, яку гостро відчувають люди з інвалідністю в Києві, — це проблеми із доступністю у сфері громадського транспорту.
“У нас дуже велика проблема з транспортною інфраструктурою, яка не є дуже доступною для людей з інвалідністю. Саме тому в першу чергу варто звернути увагу на дублювання підземних і надземних переходів, саме наземними — зручними й доступними. Рухомий склад дуже часто або недоступний, або пандуси, призначені для людей з інвалідністю, не працюють. Третя проблема — це самі маршрути, тротуари, їхній стан, як, наприклад, на Подолі", — каже Наталія.
Олександр Терен додає, що після повернення у цивільне життя ветерани зіштовхуються не тільки з проблемою доступності інфраструктури, а й працевлаштування. Тому після завершення першого сезону “Відвал ніг” він вирішив, що саме час перевірити на доступність професії.
“Зараз велика проблема із робочими місцями в Україні. Є дефіцит кадрів, особливо серед професій, де потрібна чоловіча сила. Коли військові й ветерани повертаються у цивільне життя, то зазвичай вони хочуть змінити професію. Причина — бойовий досвід, через який їм не хочеться працювати в тих умовах, в яких вони працювали. Це один із викликів — знайти нове місце для роботи, і, звичайно, хочеться показати різноплановість професій і наскільки вони доступні для людей із різними видами інвалідності”.
Недоступність Києва: що далі?
Чи зрушить проблема з місця? На паперах — має. Так, нещодавно київська влада затвердила План заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. План містить 186 пунктів і охоплює шість напрямків безбар’єрності:
-
фізичну,
-
інформаційну,
-
цифрову,
-
освітню,
-
економічну
-
і суспільно-громадянську.
Документ визначає конкретні заходи, що допомагатимуть поступово зробити Київ доступним для всіх, а також виконавців та індикатори ефективності.
Зокрема, йдеться про благоустрій прибудинкових територій, капітальний ремонт парків, скверів, організація доступного простору в музеях, театрах та інших культурних закладах столиці. Також облаштування безбар’єрних пішоходних переходів, пандусів та ремонти укриттів.
Ознайомитися з повним Планом заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року в м. Києві можна за посиланням.
"З кожним таким планом, кожним новим пониженням бордюру, зручним переходом чи адаптацією інформації — ми робимо Київ доступнішим не лише для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення, а для всіх і кожного", — йдеться у дописі.
Але чи відбудуться ці зміни й наскільки якісно — покаже час.