Як це — працювати у відпустці? Три історії про workation
Колаж: Дарія Давиденко

Сучасні реалії вимагають від нас мультизадачності. Часом робочих завдань так багато, що важко залишити їх навіть у неробочий час. Тому у світі шириться тренд на workation. Дослівно — роботу у відпустці.

Ми поговорили з трьома спеціалістами про те, навіщо вони працюють під час відпочинку та чому це краще, аніж повністю відмовитися від зайнятості на певний час.

Галина Макоклюй, комунікаційниця та піарниця uzahvati

Я займаюся всією зовнішньою комунікацією театру поза театром uzahvati. Відповідаю за те, яким глядач побачить наш спектакль вперше. Це позиціювання, смисли, ціноутворення, брендинг, копірайтинг. Туди ж можна віднести рекламні активності, PR, інфлюенс-маркетинг, SMM та мейлінг. Частково дотична до формування партнерств і допомагаю команді з питань клієнтського сервісу.

Моя робота — це справа душі. Зараз я не ділю час на робочий і ні. Я включена у процеси 24/7, просто іноді буває більше вільного часу. Енергію і натхнення дають відгуки глядачів. Взагалі у нас дуже розмите поняття «вихідний», зараз вистави йдуть кожен день. Трапитися може все що завгодно.

Торік у мене не було відпустки. Я пішла з PR-агентства і на наступний день вийшла в uzahvati. 2020-й був достатньо завантажений, попри те, що ми не запускали проєкти вчасно у весняний і літній сезон через карантинні обмеження для сфери культури.

Влітку 2020-го поїхала на кілька днів до Одеси, подихати морем і увібрати вітамін Д. Це був період підготовки до прем’єри вистави для пар «STEREO», тому відпочинок вийшов у форматі workation.

Вже цієї зими розпланувала робочі завдання так, щоб полетіти в Хургаду і теж на workation. Адже відпочинок був за пару тижнів до прем’єри імерсивного досвіду «MONO». Як зараз пам’ятаю: стою навпроти піраміди й обговорюю репетиції спектаклю з СЕО. Я контролювала команду, була на зв’язку з дизайнерами, проводила робочі дзвінки у першій половині дня, підтягувала процеси ввечері.

Я ніколи не вимикаю засоби зв’язку. Наприклад, під час поїздки в Одесу цього літа просто попросила команду мені не писати й не дзвонити, але стежила за всіма процесами.

Мені здається, що під час workation’y можна встигнути зробити навіть більше, ніж зазвичай на роботі. Ти не відволікаєшся на листування і дзвінки, концентруєшся на завданні й часу, виділеному на його виконанні. Я ніколи не прокрастиную, до речі. Найголовніше — це самоорганізованість, адже ти можеш бути ефективним у роботі й віддалено, за допомогою телефону. Необхідно заздалегідь розпланувати графік, дізнатися про доступність wifi й мобільного інтернету в країні / місці відпочинку, попередити команду, підготувати посилання і документи, які можуть знадобитися під час твоєї відсутності на місці.

Workation допомагає змінити звичну картинку, піти від рутини, психологічно розвантажитися. Це можливість поєднувати роботу і подорож, без втрати якості й кількості праці. Ти отримуєш нові навички, відкриваєш щось нове у собі, знаходиш нових знайомих.

Якщо вибирати між workation’ом і відсутністю будь-якого відпочинку або подорожі, то я точно виберу перше.

Олексій Крапивка, психіатр, психотерапевт

Останні роки я обираю формат відпочинку, який лише наполовину є відпочинком. Я продовжую працювати навіть у відпустці, але урізаю обсяг завдань до третини.

Це дає змогу зберегти свої звички. Я звик багато працювати. Тому, коли я потрапляю у нове середовище на кшталт іншої країни, мені комфортніше дотримуватися своїх ритуалів. Так, я можу не працювати, але тоді мені буде важче повернутися у повноцінний режим після відпустки. 

Чому у мене це виходить, але в інших може закінчитися провалом? Я дійсно люблю свою роботу. Для мене не є проблемою попрацювати тоді, коли наче ти цього робити не маєш. Але, нагадую, я беру з собою у відпустку не всю роботу. Найстресовіші задачі я залишаю за межами своєї валізи. Тому я розумію тих людей, котрі, навпаки, хочуть ізолюватися від справ. Таким чином вони випереджають вигоряння.

У відпустці я обираю, коли та де мені працювати. Нещодавно я був у Чорногорії. Зранку багато спав та снідав, а з 12-ої до 17:00 сідав працювати. Це період спеки, у яку я й так не хотів би виходити з номера. Після п’ятої вечора починалися прогулянки, екскурсії та ін. Додам, що море я не люблю, тому його у цьому графіку не було від початку.

Workation дає мені почуватися комфортно з усіх сторін, навіть фінансової. Все, що я витрачаю за день, я за наступний день одразу відбиваю. Коли у тебе немає пасивного доходу, це перевага. Після повернення додому не треба буде впахувати утричі сильніше, аби компенсувати витрачене.

 

Нія Нікель, піарниця та власниця бізнесів

У мене є три основні напрямки діяльності:

  1. PR компаній та особистостей. На цей напрямок я витрачаю близько 6 годин на день.
  2. Студія яскравих фарбувань Притон Краси, на яку я витрачаю одну годину на день.
  3. Стартап — лікувальна фарба для волосся Kolyorova. На неї йде дві години на день.

Щойно з’явились ноутбуки та можливість шейрити з мобільного інтернет на комп’ютер, я почала працювати на відпочинку. По-перше, вже багато років я працюю на себе. По-друге, PR така діяльність, що має бути день у день. Тобто не можна просто не реагувати на погані відгуки чи події, адже до таких брендів і компаній ставляться не дуже. Імідж моїх партнерів — це найголовніше. По-третє, коли ти стаєш підприємцем з власним бізнесом, особливо в системі стартапів, то маєш постійно бути в операційній діяльності. Ти ніби гонщик Формули-1, який на швидкості 300 км за годину постійно коригуєш рух свого боліду, слухаючи команду.

Я працюю протягом усієї відпустки, частіше з 12:00 дня до 18:00 вечора. Але якщо я на фестивалі чи у музеї — роблю перерви, щоб насолодитись і таки реально щось побачити.

У відпустці я не вимикаю засоби зв’язку, але більш холодно ставлюсь до не нагальних питань, реагуючи лише на щось термінове. Наприклад, не буду оновлювати сайт студії, чи можу рідше писати пости на наших сторінках. Зазвичай я лишаю лише питання піару, а всю операційну діяльність, окрім термінової (потоп чи захворів хтось з команди) ігнорую.

Я трудоголік і не можу не працювати більше 3-х днів. Мені стає нудно. Перше, що я попросила в акушерки після 18 годин пологів, — ноутбук, щоб перевірити, як там у всіх справи. Я не була у декреті й, мабуть, збожеволіла б, якби була. До того ж це специфіка моїх занять. Якби я умовно працювала бухгалтером, то все було б інакше. Тоді буди б певні години роботи з тими організаціями, у які я маю подавати звіти чи отримати підписи. Я ж працюю з іміджем та репутацією.

Розкажу про один з кейсів, коли я була у відпустці. Музичний гурт, який я на той час вела по піару, випустив альбом з гарним арт-ворком на обкладинці. Як тільки вони його запостили, почався скандал, що це арт-ворк іншого гурту. Треба було розбиратись і відписувати слухачам, бо це наші фани, їм стало неприємно. Насправді ж, дизайнер, просто вирішив, що так буде ок, а гугл за пошуком по картинці (ми завжди так перевіряли авторство картинки) нічого не видавав.

Мені дійсно подобається workation. У ньому є декілька переваг:

  • не встигаєш знудитись;
  • ти відчуваєш себе у кожному місці місцевим, а не туристом, бо ти працюєш, гуляєш і бачиш друзів, так само як і вдома;
  • немає фінансових розривів;
  • твої партнери знають, що ти надійний і завжди на зв’язку;
  • для тебе немає колосальної кількості задач після повернення;
  • у тебе немає поняття «ввійти у ритм».